походити

походити
I пох`одити
1) (брати початок) to come (from); (від роду, від батьків) to be descended (from), to descend (from), to come (of), to issue (from)

це слово походить від… — this word is derived from…

2) (виникати як наслідок) to be the result (of), to spring (from), to rise (from)
II поход`ити
1) (деякий час) to walk a little (for a while)
2) (біля хворого, біля дітей) to nurse, to look (after) for some time; (біля хворого тж.) to tend for some time

Українсько-англійський словник. - ИТФ "Перун". . 2009.

Игры ⚽ Нужен реферат?

Look at other dictionaries:

  • походити — I джу, диш, недок. 1) Належати за народженням до певної національності, класу, місцевості і т. ін.; вести свій рід, своє існування від кого , чого небудь. 2) тільки 3 ос. Виникати, утворюватися, з являтися як наслідок яких небудь подій, процесів …   Український тлумачний словник

  • походити — I [похо/диетие] о/джу, диеш; нак. о/д , о/д теи, недок. (брати початок, бути схожим) II [походи/тие] хоуджу/, о/диеш; нак. ди/, хоуд і/т , док. (від ходи/ти) …   Орфоепічний словник української мови

  • походити — 1) (від кого чого належати за походженням до певної національности, класу, місцевости тощо), виходити, вийти, починатися, початися, вести рід, (родовід) 2) (від кого чого, звідки виникати, з являтися, утворюватись як наслідок певних подій, явищ… …   Словник синонімів української мови

  • походити — 2 дієслово недоконаного виду бути схожим на кого , що небудь розм. походити 1 дієслово недоконаного виду вести свій рід від когось чи чогось походити дієслово доконаного виду від: ходити …   Орфографічний словник української мови

  • погуляти — я/ю, я/єш, док. 1) Походити не поспішаючи, для відпочинку, задоволення і т. ін. 2) Весело провести якийсь час; порозважатися, повеселитися. || Бути вільним від роботи, занять і т. ін. якийсь час. || Будучи неодруженим (неодруженою), безтурботно,… …   Український тлумачний словник

  • починатися — I = початися (починати здійснюватися, відбуватися, виявлятися тощо), розпочинатися, розпочатися, відкриватися, відкритися, заводитися, завестися, зніматися, здійматися, знятися, здійнятися, у[в]чинятися, у[в]чинитися; приходити, прийти, надходити …   Словник синонімів української мови

  • РАЙ — муж. первобытный сад, вертоград, жилище прародителей Адама и Евы. Насади Господь Бог рай во Едеме, Быт. Земной рай погублен искони. | Пребывание праведных душ. Днесь со мною будеши в раю. Лук. В рай просятся, а смерти боятся! Не позволишь ли ты… …   Толковый словарь Даля

  • РАЙ — муж. первобытный сад, вертоград, жилище прародителей Адама и Евы. Насади Господь Бог рай во Едеме, Быт. Земной рай погублен искони. | Пребывание праведных душ. Днесь со мною будеши в раю. Лук. В рай просятся, а смерти боятся! Не позволишь ли ты… …   Толковый словарь Даля

  • тѣло — Тело тѣло (5) 1. Организм человека или животного: Полечю, рече (Ярославна), зегзицею по Дунаеви; омочю бебрянъ рукавъ въ Каялѣ рѣцѣ, утру князю кровавыя его раны на жестоцѣмъ его тѣлѣ. 37 38. Трьми сими искусы искушауться, рекъше, или сладъкыими… …   Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

  • пошлина — Искон. Суф. производное от пошлый «старинный, исконный», суф. образования (суф. л ) от исчезнувшего походити «проходить». См. шел, шествие, ходить. Исходно «что прошло, как было издавна» (ср. так уж пошло, повелось), затем «старинный обычай»,… …   Этимологический словарь русского языка

  • воиньскыи — (41) пр. к воинъ в 1 знач.: Моужь оунъ въздрастъмь оупивъ сѩ оутоми тѣло. ||=въ воинскыихъ чинѣхъ лѣпоу˫а. напасть отъ того приѥмлѩ въ cебѣ. не могыи оуправити сѩ. ни своима ногама могыи походити. (στρατιωτικοῖς) Изб 1076, 266 об. 267; таче… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”